Медична практика – вид господарської діяльності, що потребує ліцензування.
Необхідність ліцензування обумовлено підвищеними вимогами та відповідальністю за надання медичної допомоги оскільки на іншому боці стоїть життя і здоров’я людини.
Саме тому наразі в Україні діють спеціальні Умови ліцензування медичної практики нагляд за дотримання якими покладено на Міністерство охорони здоров’я України.
Відкриваючи ліцензійні умови ми потрапляєм в цілу купу відсильних і бланкетних норм, розібратись в яких самотужки важко та відніме купу часу.
При цьому починаючи чи продовжуючи самостійну медичну практику лікарям потрібна підтримка юристів, які спеціалізуються у медичному праві та ліцензуванні.
Тож, щоб отримати ліцензію лікарі мають звернутись до МОЗ України та надати вичерпний перелік документів, що містяться в додатках до ліцензійних умов, а саме: Заяву, Відомості про стан матеріально-технічної бази та опис документів, що подається.
І на перший погляд нічого важкого. Так здається до початку підготовки цих документів для подальшого направлення.
1. Заява.
У заяві на отримання ліцензії з медичної практики суб’єкт господарювання зазначає відомості про організаційно-правову форму, адресу місцезнаходження та місце здійснення ліцензованого виду діяльності.
2. Відомості про стан матеріально-технічної бази.
Це основний документ за яким орган ліцензування приймає рішення про наявність/відсутність підстав для видачі ліцензії на медичну практику. Саме в цьому документі підприємець надає інформацію про спеціалізації за якими будуть надаватись медичні послуги, кадрові відомості про наявність відповідної кваліфікації у всього медичного та адміністративного персоналу, а також наявність чи відсутність знарядь і обладнання, які необхідні для надання певного виду медичної допомоги. При цьому, вимоги встановлені як загальні, наприклад до загального оснащення приміщень здійснення медичної практики, мінімальної укомплектованості засобами надання екстреної медичної допомоги тощо, так і спеціалізованих вимог до оснащення кабінету певної лікарської спеціальності (терапевт, стоматолог, отоларинголог тощо). Невідповідність технічного оснащення кабінету є підставою для відмови у наданні ліцензії. При визначенні технічного оснащення кабінету слід дотримуватись табелів оснащення кабінетів лікарських спеціальностей, затверджених наказами МОЗ. При цьому, вказаний документ є лише дорадчим (орієнтовним) та не повною мірою відображає специфіку саме Вашого виду діяльності .
3. Опис документів.
Опис документів, що подається є по суті просим переліком документів, що направляються в орган ліцензування. Слід звернути увагу на тому, що весь пакет документів, що направляється має бути прошитим і саме Опис є підтвердженням Ваших документів, які направляються до МОЗ України.
Правильне заповнення вказаних документів дає Вам право на отримання ліцензії про здійснення діяльності з медичної практики. Проте, заповненню і подачі вказаних відомостей передує ціла низка дій, направлених на приведення приміщення, матеріально-технічної бази та кадрової документації до відповідності ліцензійним умовам.
Обираючи команду юристів для обслуговування медичної практики слід звернути увагу не лише на досвід в отриманні ліцензії але й на інші спеціалізації, оскільки після отримання ліцензії Ви і Ваші юристи зустрінетесь і з питаннями здійснення господарської діяльності, і з питаннями оподаткування та питаннями цивільної практики і навіть будівництвом. Усі ці питання будуть переплітатись з Вашою медичною діяльністю.
Тож обираючи нашу команду Ви отримуєте надійних партнерів, які розуміють наскільки тісно пов’язана медична практика із іншими галузями права та як набрати найефективніші способи захисту Ваших прав та інтересів. Пропонуємо Вам звернутись до нас на безкоштовну консультацію з питання отримання ліцензії на медичну практику і проговорити усі аспекти і ризики Вашої діяльності.
